Громадська організація

"Спілка ректорів закладів вищої освіти України"

Музейний комплекс Вінницького національного технічного університету

Дата заснування24 вересня 1990 р.
Телефон(0432) 598-270, 598-042
Адреса21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95
E-mailkmd@inaeksu.vntu.edu.ua
Сайтhttp://ingpp.vntu.edu.ua

Експозиційні відділи Музейного комплексу:

а) навчально-художні лабораторії-музеї:

-   "Меморіальний музей класика українського мистецтва Ф.З. Коновалюка" (1890-1984 рр.) – 3 зали;

-  "Сучасне подільське мистецтво" (живопис, батик, гобелен, гончарство, витинанки, плетіння, різьба по дереву, флористика тощо) – 4 зали;

-   зала скульптури;

-   зала народної ікони та декоративно-ужиткового мистецтва;

-   меморіальна зала родини вінницьких художників Довженків;

-  виставкова зала (Постійно діюча. За весь період існування Центру (ЦКіВС) відбулися презентації 185 художніх експозицій різних за видами та жанрами мистецтва);

-  художні експозиції в навчальних аудиторіях: М. А. Кирилова, Т. В. Козирської, А. І. та О. А. Довженків; роботи з пленерів членів ВООНСХУ; книжкова графіка та екслібриси.

б) Музей історії ВНТУ.

Музейний фонд Центру культурології складає більше 810 експонатів, що знаходяться в стаціонарних експозиціях музеїв.

Музей історії ВНТУ налічує біля 150 експонатів, а також історичні документи, фото документи, дипломи, грамоти, сертифікати, патенти, авторські свідоцтва, накази, архівні матеріали тощо.

Характеристика та назви музейних залів ЦКіВС.

Музейна зала "Сучасне подільське мистецтво".

«Подільська третяківка» – так назвав свою публікацію у громадсько-політичному виданні «Державна справа» (№7, 2006) журналіст Григорій Прилуцький, відвідавши наші музейні зали.

В музейних залах “Ф.З. Коновалюка” (1890-1984 рр.) експонуються його роботи різних років (пейзажі, портрети, ілюстрації, натюрморти та його неперевершені мініатюри). Видатний український художник Федір Зотикович Коновалюк належить до плеяди майстрів, які, на жаль, отримують визнання тільки після своєї смерті. Але подвижницьке життя, творчість, талант завжди, долаючи врешті-решт межу між “буттям” і “небуттям”, вводять великих майстрів у простір безсмертя. Через художні полотна Коновалюка до нас промовляє вічність та любов. Велика любов до України, до її народу, любов до природи, до людей, любов до Києва, де він прожив майже все своє життя, невичерпна та життєдайна любов до самого життя у всіх його проявах. Завдяки Ф.Г. Кричевському Федір Коновалюк став продовжувачем традицій українського реалістичного живопису XIX – початку XX століть.

Федір Коновалюк, син бідних селян, що залишився сиротою в ранньому дитинстві, пройшов за свої 94 роки шлях від наймита до великого майстра чарівного дивовижного пензлю і посів особливе місце в українському образотворчому мистецтві.

Значну роль у викладанні дисциплін "Історія української культури", "Етика та естетика", "Культурологія" відіграє не тільки художнє надбання Ф.З. Коновалюка, але і музейні зали "Сучасного подільського мистецтва", завдяки яким студенти знайомляться з особливостями українського живопису (подільського зокрема), залучаються до екскурсійної роботи, до підготовки художніх виставок, до організації творчих зустрічей з митцями Поділля. Вчаться розуміти мову мистецтва, декодувати художні знаки та символи; мають змогу збагатити власний духовний простір новими філософсько-етичними “смислами” та культурним змістом.

Художньо-мистецький доробок авторів подільського авангарду впливає на свідомість та підсвідомість глядача, надихаючи його активно включатись у творчій процес. Характерні риси сучасних авангардних творів: експресивність, трансформація форм, динаміка, знакове символічне зображення, відсутність натуралізму та деталізації, стриманість чи навпаки спалах різнобарвної палітри є одним із джерел нешаблонного мислення.

“Зала скульптури” – єдина зала в місті (а можливо і в області), де студенти можуть отримати уявлення про скульптуру, як просторово-образотворче мистецтво, що опановує і збагачує світ через створення пластичних образів, демонструючи пластику та можливості різних матеріалів (мармур, граніт, різні каміння, дерево, глину, шамот, бронзу та ін.).

“Українська народна ікона та декоративно-ужиткове мистецтво”зала, де представлена українська, а також подільська ікона ХІХ ст. Цікавими є експонати побутового використання, старожитності подільського краю, а також український одяг, рушники ХVІІІ-ХХ ст.

В цій залі також експонуються ікони (ХVІІІ-ХІХ ст.), серед яких: “Мученики Флор і Лавро”, “Преображення”, “Богородиця з дитям”, “Спас нерукотворний” та інші. Окрім живопису експозиція налічує старовинні жіночі та чоловічі сорочки, рушники (с.Клембівка), писанки, бубнівську кераміку (миски, глечики), старовинні засоби праці (маслобійка, прялка, рубель, чесало)

“Меморіальна зала родини Довженко”представляє великий творчий доробок сім’ї художників: Анатолія Івановича Довженка (1932-1990 рр.); його дружини скульптора Ірини Павлівни Довженко (1937-2008 рр.) та їх доньки Ольги Анатоліївни Довженко (1963-1994 рр.).

Головна тема творчості А.І. Довженко – людина праці, людина своєї професії. В експозиції домінує портретний живопис 70-х – 80-х років. Вірний принципам соціалістичного реалізму, художник створив галерею портретів сучасного йому робітника. 

Постійно діюча Експозиційна зала ЦКіВС.

В Експозиційній залі нашого Центру відбуваються презентації робіт професійних майстрів різних видів мистецтва, які не тільки орієнтують на вивчення творчих здобутків митців Вінниччини та інших регіонів України, але і стимулюють до власної творчості; розширюють коло спілкування з представниками творчої інтелігенції; збагачують досвідом участі на мистецьких презентаціях; вчать зіставляти власні художні враження та оцінки з оцінками експертів та фахівців.

Експозиційна робота

Науково-педагогічна концепція: створення навчально-методичної (лабораторної) бази для викладання дисциплін гуманітарного циклу; створення Культурологічного центру як своєрідної міні-моделі культури зі своєю духовною атмосферою,  своїми художніми музеями і традиційними святами. Пропаганда творчих надбань української культури, здобутків митців Вінниччини, залучення студентів до культурно-мистецького життя міста; створення художньо-естетичного середовища, що сприяє розвитку естетичних смаків, пробудженню інтересів до мистецтва, розвитку здібностей його сприйняття, розуміння власної творчості тощо.

Науково-дослідна робота: готуються наукові статті, виступи на наукових конференціях, публіцистично-просвітницькі статті, поетичні збірники присвячені творчості Ф. Коновалюка тощо.

Навчально-освітня робота: зв'язок музею з навчальними програмами ВНЗ безпосередній, особливо в процесі викладання культурологічних дисциплін; музейні зали мають внутрішній статус як навчально-художні лабораторії-музеї.

Форми проведення освітніх програм - лекції, семінарські, практичні, екскурсії, демонстрації, виховні заходи тощо.

Співробітниками Центру та окремими викладачами кафедри розроблені та затверджені екскурсії (загальні, тематичні) по експозиції або фондах музею для спеціалістів.

Екскурсійна робота проводиться для студентів ВНТУ всіх спеціальностей, факультетів, різних курсів. Екскурсійна робота з іншими категоріями відвідувачів студенти інших навчальних закладів міста, школярі, вчителі шкіл, МАН, мешканці та гості міста тощо.

 


Фотографії

Рекомендувати: