Стаття Петра Кулікова за матеріалами засідання Спілки ректорів України

Спілка ректорів України і вища освіта сьогодні
 

Вища освіта України переживає сьогодні надскладні часи. Як, зрештою, вся країна. І долати труднощі, що ставить час, треба спільно, громадою, як завжди робили українці у годину випробувань. Допомогти нації знайти в цій сфері точку опори (хай і не для того, щоб перевернути Землю, як твердив автор цієї крилатої фрази) має громадянське суспільство, громадські організації, які є його органічною складовою. Відігравати в цьому свою вагому роль повинна і наша Громадська організація «Спілка ректорів закладів вищої освіти України».

Коротко про пріоритетні напрями діяльності Спілки ректорів України. Це вдосконалення законодавства України, сприяння поліпшенню якості підготовки фахівців з вищою освітою, забезпечення автономії закладів вищої освіти, підвищення їх ролі у суспільному житті країни, участь у міжнародних проєктах в освітянській сфері, співпраця з альянсами європейських університетів тощо.

Минулого року відбулося три засідання Спілки ректорів України: у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, у Шевченківському національному заповіднику в Каневі – за ініціативи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». У цих засіданнях брали участь керівники Міністерства освіти і науки України, Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, Національного агентства кваліфікацій, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки, що дало можливість інформувати їх про об’єктивну ситуацію та проблеми вищої освіти.

У 2024 році членами Спілки ректорів України стали ще 12 керівників закладів вищої освіти. В той же час, частина колег вибула з Організації у зв’язку із закінченням перебування на посаді ректора.

Важливою ділянкою роботи був розгляд проєктів законодавчих актів, які надходили до Спілки ректорів України з Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Усього за 2024 рік було розглянуто 22 законопроєкти. В цій роботі активну участь брали ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анатолій Гетьман, президент, голова вченої ради Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіслав Ніколаєнко, ректор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Дмитро Лук’яненко та інші. Члени Спілки ректорів України також брали участь у засіданнях колегії Міністерства освіти і науки України, профільного комітету Парламенту.

Продовжувалася і міжнародна співпраця. В першу чергу необхідно відмітити співпрацю з Конференцією ректорів академічних шкіл Польщі та Фундацією польських ректорів у межах реалізації проєкту «Польсько-українська співпраця представницьких організацій ректорів – задля вдосконалення діяльності закладів вищої освіти» (результати його виконання опубліковані в збірнику, який містить підсумки трьох років). Минулого літа делегація Спілки ректорів України перебувала з робочим візитом у місті Паб’яніце, де взяла участь у Польсько-українській школі стратегічного управління у вищій освіті для ректорів і проректорів. В ході цього візиту було підписано Додаток до тристоронньої угоди Конференції ректорів академічних шкіл Польщі – Фундації польських ректорів – Спілки ректорів України на період третього циклу реалізації проєкту у 2025 – 2027 роках. Свою вдячну аудиторію, понад 200 освітян з обох країн, зібрав і польсько-український вебінар «Перспективи розвитку вищої освіти в Польщі та в Україні», що відбувся наприкінці 2024 року.

Рівень міжнародної співпраці Спілки повинен зростати й надалі, а наш досвід взаємодії з польськими колегами має бути поширений на партнерські стосунки з провідними ректорськими спільнотами інших європейських країн. І тут доречно відзначити, що 21 січня 2025 року відбулася онлайн зустріч членів Спілки ректорів України з Конференцією ректорів Німеччини: обговорювалося подальше співробітництво між ректорськими об’єднаннями та закладами вищої освіти України і Німеччини. Німецькі колеги є нашими давніми партнерами, і, щоб поглибити співпрацю з ними, необхідно визначити пріоритети та сформувати відповідні пропозиції.

Проте бачу і невикористані резерви в діяльності Спілки ректорів України. Маємо зробити більш дієвим механізм впливу Спілки, як академічної спільноти, на прийняття зважених стратегічних рішень щодо розвитку вищої освіти в державі. Насамперед, треба визначитися з конкретним планом розвитку вищої освіти хоча б на короткострокову перспективу. Попереду – нові виклики, пов’язані з обороною держави, післявоєнними змінами. Це демографічна криза, руйнування та втрати матеріально-технічної бази багатьох ЗВО, необхідність швидкого відновлення економіки України. Спілка не може стояти і осторонь проблем, що виникають в ході реформування мережі закладів вищої освіти, не може забувати і про захист прав та інтересів своїх членів, проводити науково-практичні конференції, круглі столи тощо. Нової якості потребує і взаємодія з Міністерством освіти і науки України, народними депутатами України, органами місцевої влади. Ми вже мали досвід співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції – провели ряд зустрічей з його керівництвом, низку консультацій з приводу викладацької діяльності членів Спілки. Вели переговори з Міністром фінансів України про підтримку фінансування ЗВО, удосконалення фінансових механізмів в освітянській галузі. Постійні консультації проводилися і з народними депутатами України та роботодавцями.

Для вивчення думки членів Спілки ректорів України з актуальних питань вищої освіти 18 лютого 2025 року на засіданні Спілки, що відбулося в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за участю більшості її членів, проведено анкетування «Вища освіта України – очима керівників закладів вищої освіти». Воно мало конкретизувати бачення проблем і перспектив галузі, оцінити ефективність діяльності Спілки, Міністерства освіти і науки України та його поточних реформ у вищій освіті, реальну автономію ЗВО в тих чи інших аспектах їх діяльності тощо. Колеги також оцінили діяльність керівництва Спілки ректорів України. Високі показники отримав голова Організації Петро Куліков, його перший заступник Станіслав Ніколаєнко та заступник – Володимир Бугров.

Відповіді респондентів засвідчили, що їх непокоїть сучасний стан вищої освіти, а майбутнє є небайдужим. Про результативність опитування можна буде говорити, коли (чи якщо?) нашою владою буде враховуватись думка очільників ЗВО.

Отож дещо про результати цього опитування.

Чи правильним курсом рухається вища освіта України? 5,5% відповіло ствердно; 33,3% - в основному так, але є проблеми з врахуванням війни; 60,2% - неправильно.

Чи впливає Спілка ректорів закладів вищої освіти на здійснення державної політики в галузі освіти? 12% - так; 53,7% - так, деяким чином; 33,3% - не впливає. Для мене це тривожний симптом, над яким потрібно добре замислитися.

Чи задоволені Ви діяльністю вашого закладу вищої освіти в умовах воєнного стану? 18,5% - так; 72,3% - в основному так; 5,5% - не задоволений.

Чи має заклад вищої освіти співпрацю з бізнесом, роботодавцями, яка позитивно віддзеркалюється на діяльність вашого ЗВО? 74% - так; 25% - намагаємося підтримувати зв’язки.

Та чи не найширшим виглядає спектр відповідей щодо ставлення до діяльності Міністерства освіти і науки України і деяких його ініціатив (реформ), які ним зараз реалізуються: зміну фіксованого держзамовлення на широкий конкурс позитивно оцінюють всього 18,5%, тоді як негативно - 74%; запровадження грантів на оплату за навчання схвалюють 27,8%, а протилежну точку зору висловили 42,6%; обрання керівника університету наглядовою радою, корпоратизація університетів, зміна статусу бюджетної установи - лише 1% позитивно, 95,3% - негативно. І, як «вишенька на торті», вилучення коледжів зі складу університетів - позитивно 16,6%, негативно 76%.

Як відбувається оптимізація мережі закладів вищої освіти? Правильно - 3,7%; правильно, але потребує удосконалення - 18,5%; потребує більш глибокого вивчення, врахування потреб держави і регіонів - 51,9%; неправильно - 25,9%.

Чи відчуваєте, що ваш університет є автономним у прийнятті рішень? З фінансово-економічних питань: автономія відсутня - 52,8%; так - 5,5%; частково - 37%; В освітньо-науковому процесі: так - 9,2%; частково - 53,7%; автономія відсутня - 16,6%. Ці цифри змушують задуматися, як же тоді бути з автономією ЗВО як невід’ємного права університету?

Не втомилися від цієї не найкращої для освітян математики? Якщо ні, то продовжуємо.

Чи відповідає викликам часу, підтримці діяльності університетів запровадження формульного підходу при розподілі коштів між закладами вищої освіти? Формульний підхід справедливий - 3,7%; частково справедливий, потребує удосконалення - 35,2%; необ’єктивний - 61,1%.

Як оцінюєте діяльність Міністерства освіти і науки України в галузі вищої школи, університетської науки? Позитивно - 3,7%; більш позитивно, ніж негативно - 29,6%; негативно - 58,4%.

Чи є невикористані резерви в діяльності МОН, які б допомогли діяльності закладів вищої освіти? Частково реалізовано - 61,1%; нічого не зроблено - 27,8%.

Чи потребує перебудови діяльність МОН, спрямована на взаємодію із закладами вищої освіти, підвищення якості освітнього і наукового процесів? Так - 78,7%; відбувається частково - 16,6%.

Чи відчуваєте зацікавленість бізнесу, держави у веденні науково-дослідних робіт, вирішенні проблем галузі? Так - 20,4%; частково робота пожвавилась - 41,6%; не відчуваю - 33,3%.

Чи відчувається необхідність поліпшення виховної роботи, співпраці з органами студентського самоврядування? Робота налагоджена добре - 35,2%; потребує підсилення - 61,1%.

Як Ви оцінюєте допомогу Збройним Силам України, військовим підрозділам, яку надає ваш заклад вищої освіти? Позитивно, робимо все можливе - 83%; ще недостатньо - 15%.

Чи маєте Ви дієві міжнародні відносини із закладами вищої освіти Європейського Союзу та США. Чи поліпшилися ці зв’язки? Так - 64,8%; практично не змінилися - 27,8%.

Коментарі, думається, не потрібні.

Посиленню роботи Спілки ректорів України сприятимуть і кроки щодо вдосконалення її самої. Вбачається, що нам таким чином необхідно реорганізувати Спілку, щоб вона об’єднувала ЗВО, а не тільки їх ректорів. Це дасть можливість суттєво посилити її роль в освітянській галузі та у державі в цілому. Для цього ми створили робочу групу на чолі з Олексієм Дніпровим – ректором Київського національного університету будівництва і архітектури.

Тож попереду нас чекає велика і відповідальна робота.

Петро Куліков, голова Громадської організації «Спілка ректорів закладів вищої освіти України»