Позиція Спілки ректорів України щодо законопроєктів №13120 та №13120-1

На розгляді Верховної Ради України знаходяться законопроєкти «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв» (реєстр. № 13120 від 18.03.2025) та «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв» (реєстр. № 13120-1 від 26.03.2025). Вважаємо, що ці законопроєкти негативно вплинуть на якість освіти та позбавлять конституційного права громадян України на повну середню освіту. Як відомо, норми Конституції України є нормами прямої дії. Отож стаття 24 Основного Закону прямо вказує, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, в тому числі за місцем проживання.

Окрім того, частина 2 статті 3 Закону України «Про освіту» відзначає, що ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Це положення конкретизується у пункті 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту», де йдеться про доступність повної загальної середньої освіти, в тому числі шляхом наявності достатньої кількості закладів освіти, що забезпечує безоплатне здобуття повної середньої освіти та відсутність дискримінації за будь-якою ознакою. У тому числі і за місцем проживання.

Автори законопроєкту у статті 32 (реєстр. № 13120 від 18.03.2025) встановлюють, що ліцей функціонує при «не менше 12 груп одного року навчання». При наявності в одному класі 24 учнів цей клас може бути поділений не більше ніж на три групи з кількістю учнів не менше восьми осіб. Таким чином, йде мова про чотири класи одного року навчання з мінімальною чисельністю 96 учнів. Реалізація цих вимог в нинішніх умовах є не реальною.

Стосовно законопроєкту реєстр. № 13120-1 від 26.03.2025. Якщо розглядати в сукупності запропоновані зміни до норм викладених в частинах 2 та 6 статті 12 та в абзаці 6 частини 1 статті 32 вбачається, що ці положення, в сукупності, неможливо реалізувати при наявності в класі менше 24 учнів. Хоча частина 2 статті 12 законопроєкту дозволяє утворювати класи з кількістю учнів менше ніж 24 особи.

Таким чином, в положеннях, викладених в законопроєктах реєстр. № 13120 від 18.03.2025 та реєстр. № 13120-1 від 26.03.2025 вбачається грубе обмеження в доступі до освіти через запропоновану чисельність і наповнюваність класів. Після запровадження цих норм у п’ятистах із 1469 громад України не буде ліцеїв, старшої школи.

Запропоновані зміни до законодавства «ставлять хрест» на розвитку не тільки українського села, а і України в цілому. Півтисячі громад без старшої школи - це десятки тисяч сіл, містечок! Законотворці свідомо йдуть на ліквідацію важливого соціального ліфту, обмежуючи право дітей із сіл, селищ на повну середню освіту. Автори законопроєктів не враховують, що в малонаселених пунктах люди вкрай обмеженні у доступі до багатьох конституційних прав, зокрема права на працю та медичне обслуговування. В результаті в містах, особливо великих, у великих громадах, в яких рівень життя значно вищий у порівнянні з невеликими, віддаленими, малочисельними громадами та селами держава зможе створити умови для отримання дітьми освіти, а в невеликих, віддалених, малочисельних громадах та селах держава фактично відмовляється виконувати свій конституційний обов’язок.

Міністерство освіти і науки України повинне підготувати варіант навчальної програми щодо здобуття повної середньої освіти в школах, де є один чи два класи. Без цього кроку української школи не буде.

У великих містах - Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпрі освітяни також не в захваті від запропонованих змін. Так, Асоціація керівників шкіл України вважає, що у разі прийняття цих законопроєктів в Україні з 8 тисяч ліцеїв залишиться лише 2 тисячі, що означає різке зменшення доступу молоді до освіти.

Ніякої критики не витримує положення про заборону мати ліцеям в своєму складі початкову школу, виокремлення її в самостійну структуру. Вказані кроки взагалі є непродуманими, особливо в цю скрутну годину, бо потребують в рази збільшення кількості приміщень, керівного та адміністративного персоналу закладів освіти, а отже видатків з бюджету. Прийняття цих законопроєктів призведе до ще більш різкого зниження Індексу людського розвитку країни, втрати її конкурентоздатності. А Україна вже і так опинилася на сотому місці за Індексом людського розвитку, хоча ще донедавна займала 74 місце.

Підсумовуючи, вважаємо, що законопроєкти реєстр. № 13120 від 18.03.2025 та реєстр. № 13120-1 від 26.03.2025 виходять за межі Конституції України, зокрема статті 53, негативно вплинуть на якість освіти в нашій Державі та просимо Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій не підтримувати їх.