Робоча зустріч Спілки ректорів України і Правління EUA

29 січня 2026 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася робоча онлайн зустріч представників Спілки ректорів України і Правління Асоціації Європейських Університетів (EUA). Учасники зустрічі – голова Спілки Петро Куліков, заступник голови Володимир Бугров, голова Ради проректорів з міжнародного співробітництва Спілки Ксенія Смирнова, ректор Київського національного університету будівництва і архітектури Олексій Дніпров, ректор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт,  віце-президент Міжрегіональної академії управління персоналом Сергій Храпатий, проректор з навчально-методичної роботи  Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Роман Вернидуб. Також до зустрічі приєдналися члени Спілки –  ректори та проректори з Запоріжжя, Києва, Луцька,  Острога, Полтави і Харкова (додається) та керівник секретаріату Спілки Олексій Калашніков, вчений секретар Інна Головко.

Від Асоціації Європейських Університетів були присутні президент EUA Жозеп Гарелл, члени Правління та Секретаріату (додається).

До учасників зустрічі з вітальним словом звернувся президент EUA. Жозеп Гарелл зазначив, що нинішня зустріч є свідченням того, що ректорська спільнота України зацікавлена у розширенні академічного партнерства, участі у програмах ЄС на рівні вищої освіти та наукових досліджень.

Голова Спілки Петро Куліков наголосив, що за нинішніх обставин міжнародна співпраця може зробити суттєвий внесок у трансформаційний розвиток вищої освіти України, допомогти подолати труднощі сьогодення.
   Українська сторона зацікавлена в інтеграції до європейського освітнього простору, використання спільних ресурсів для наукових досліджень, участі у Альянсах європейських університетів тощо. Ми прагнемо партнерства для участі у спільних проєктах, програмах чи ініциативах, які дозволяють залучити міжнародне фінансування. 
   Зрозуміло, що ця співпраця має бути взаємовигідною і ми відкриті до обміну досвідом у різних напрямах, зокрема: освітні технології, цифрові інструменти; штучний інтелект; чиста енергетика; інновації в агросекторі та продовольча безпека; медичні технології; розвиток інклюзії та інше.

Програма робочої зустрічі була насиченою і актуальною саме напередодні засідання Ради Асоціації Європейських Університетів (EUA), на якому заплановане до розгляду питання щодо оновлення співпраці з Україною.

Володимир Бугров висвітлив питання щодо поточної ситуації в університетах, академічному та науковому розвитку (додається). Зокрема повідомив, що в умовах різкої ескалації цілеспрямованих атак на критичну енергетичну інфраструктуру в екстремальних зимових умовах університети продовжують працювати. Навчання триває під час відключень електроенергії, іспити проводяться між тривогами щодо повітряної тривоги, дослідження адаптуються до перерваного доступу до лабораторій та даних, а викладачі поєднують свої професійні обов’язки з переміщенням, волонтерством та турботою про свої сім’ї. Українські університети служать притулками, координаційними центрами, цифровими рятівними кругами та центрами стабільності для студентів, співробітників та місцевих громад. Вони не відмовилися від своєї місії – вони розширили її. Сьогодні українські університети є опорами гуманітарної стабільності, забезпечуючи безперервність освіти та надаючи психосоціальну підтримку в середовищі, де повсякденне життя постійно порушується. Також Володимир Бугров зупинився на низці структурних проблем (додається).

Вадим Ткачук доповів щодо викликів реформи вищої освіти України в контексті європейської інтеграції та, насамперед, подякував Асоціації Європейських Університетів за надзвичайно потужну підтримку з боку європейських партнерів української академічної і освітянської спільноти, яка змушена працювати в умовах викликів повʼязаних з війною.

Європейська інтеграція вищої освіти України передбачає приєднання до Європейського простору вищої освіти та імплементацію принципів Болонського процесу. Водночас цей процес супроводжується низкою суттєвих викликів.

Серед ключових проблем – забезпечення якості освіти та узгодження стандартів. Зважаючи на впровадження європейських механізмів і декларування відповідності принципам ESG, внутрішні системи контролю якості освіти та освітні програми потребують модернізації. Значна частина навчальних планів зберігає теоретичну спрямованість і недостатньо орієнтована на потреби ринку праці, що швидко змінюються.

Викликом залишається академічна мобільність і визнання кваліфікацій: участь у програмах обміну зростає, проте існують труднощі з відповідністю освітніх компонентів і взаємовизнання. Залишається високим ризик відтоку інтелектуального потенціалу. Мобільність є важливим фактором адаптації українських вчених і освітян до міжнародної спільноти, важливим елементом поліпшення мовних компетенцій, розвитку нових партнерств, поширенням досвіду з передових методів проведення досліджень і інноваційних методів освіти. Тому залучення українських ЗВО до активностей Європейської Асоціації Університетів сприятиме швидшій інтеграції до європейського простору освіти і досліджень. Обмеженою є і університетська автономія, що стримує розвиток ефективного управління закладами.

Вадим Ткачук зауважив, що важливим є сприяння і подальша визначеність у залученості українських ЗВО до діяльності Альянсів європейських університетів. Наразі невелика кількість українських університетів залучені у якості асоційованих партнерів, більше 10-ти Альянсів. Але обмеженість фінансування і невизначеність статусу українських ЗВО значно зменшили кількість активностей в останній рік.

Пріоритети інтернаціоналізації системи вищої освіти України були представлені європейським колегам у виступах голови Ради проректорів з міжнародного співробітництва Спілки Ксенії Смирнової (додається) та Ганни Толстанової, заступника голови Ради проректорів з науки при МОН, проректора з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка (додається).

На завершення Володимир Бугров поінформував європейських колег щодо участі України у роботі Європейської Асоціації Університетів, розглядаючи цю платформу як стратегічну зону для діалогу, солідарності та спільного формування майбутнього європейської вищої освіти.

Також висловив очікування української сторони від співпраці в рамках EUA, а саме:
● посилену експертну підтримку та консультативні механізми;
● спільне навчання та наставництво для академічного та адміністративного персоналу;
● сильніше представництво українських університетів у дискусіях щодо європейської політики;
● підтримку в розбудові інституційного потенціалу національних асоціацій університетів.

Як зазначив Володимир Бугров, інвестування в людський потенціал є ключем до забезпечення того, щоб українські університети залишалися сильною, помітною та надійною частиною Європейського простору вищої освіти.

Голова Спілки Петро Куліков подякував європейським колегам за співпрацю та можливість напрацювати спільні пропозиції.

Фото: Тетяна Василик
Центр комунікацій КНУ імені Тараса Шевченка